12 листопада 2025 року на Факультеті економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулася ІІ Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Цифрова трансформація в економіці, фінансах, менеджменті та підприємництві». Цей науковий захід об’єднав дослідників, викладачів, студентів і практиків із різних країн, які спільно шукали відповіді на головне питання сучасності: як цифрові технології змінюють економічні системи, бізнес, освіту та суспільство в цілому.

Основна мета конференції: поглиблення наукових досліджень цифрової трансформації економічних систем, активізації міжуніверситетської співпраці та обміну досвідом у сфері інновацій, цифрових технологій і розвитку підприємництва. Захід став потужною платформою для діалогу, де народжуються нові ідеї, формуються спільні проєкти й визначаються орієнтири цифрового майбутнього.

До організації конференції долучилися провідні українські та зарубіжні університети:

• Вінницька академія безперервної освіти;
• Державний університет економіки і технологій;
• Західноукраїнський національний університет;
• Одеський державний аграрний університет;
• Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
• Академія прикладних наук у Познані (Польща);
• Батумський університет навігації (Грузія);
• Поморський університет у Слупську (Польща);
• Університет Фоджі (Італія).

З вітальними словами до учасників звернулися:

• Алла Шлапак, проректор з науково-педагогічної роботи та інноваційного розвитку Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, д.е.н., доцент;
• Вячеслав Осадчий, декан Факультету економіки та управління, д.п.н., професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України;
• Людмила Горохова, директор Української асоціації з розвитку менеджменту та бізнес-освіти;
• Борис Самородов, проректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, д.е.н., професор.

У своїх виступах спікери підкреслили важливість інтеграції науки, освіти та бізнесу задля формування цифрової культури економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності України та її активної участі у європейському науковому просторі.

Під час пленарного засідання прозвучали доповіді провідних науковців і практиків із України, Латвії, Німеччини, Польщі, Італії, Грузії та США. Теми виступів охоплювали найактуальніші тенденції сьогодення – від цифровізації економіки до впливу штучного інтелекту на освіту та підприємництво:

• розвиток соціального впливу підприємництва у цифровому середовищі –Крістіна Ужуле (Латвія);
• трансформація культури навчання під впливом ChatGPT – Олексій Журавльов (Німеччина);
• інструменти штучного інтелекту в управлінні вищою освітою – Євгенія Дехтярє (Латвія);
• цифровізація банківських послуг – Андрій Дубас (Україна);
• нові моделі сталого розвитку мономіст – Юлія Єрешко (Німеччина–Україна);
• стартапи у цифрову епоху – Пауліна Колісніченко (Польща);
• інтеграція людського капіталу у smart-екосистеми європейських університетів – Марина Ряба (Італія);
• AI-рішення для безвідходного виробництва у харчовій індустрії – Дмитро Бідюк (Україна);
• гібридна архітектура безпеки SmartCity – Роман Яровий (Україна);
• електронне урядування у сприйнятті молоді – Влодзімеж Стрельцов (Польща);
• розвиток робочої сили у цифровій економіці – Дмитро Бокотей (США).

Модераторами заходу були Андрій Рамський, д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів, та Катерина Никонюк, викладач кафедри міжнародної економіки Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Серед найважливіших результатів заходу можна виокремити: посилення партнерства між українськими та європейськими університетами, створення умов для реалізації спільних проєктів у межах міжнародних програм академічної мобільності, а також обмін практичним досвідом використання цифрових технологій у економіці, бізнесі, фінансах, менеджменті та освіті, розвитку економічного потенціалу міських агломерацій та людського капіталу.

Конференція підтвердила високий рівень наукового потенціалу українських закладів вищої освіти та їх здатність бути активними учасниками глобального цифрового розвитку, готовність української науки до інтеграції в європейський науковий, освітній та інноваційний простори.