25 вересня 2026 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка за сприяння Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відбувся короткостроковий практичний семінар для осіб, які планують започаткувати власну справу. Захід був спрямований на підтримку внутрішньо переміщених осіб, учасників/учасниць бойових дій та молоді, які прагнуть розвивати власні бізнес-ідеї та перетворити їх на життєздатні підприємницькі проєкти.

У межах семінару учасники опрацювали три інтенсивні навчальні модулі. Під час першого модуля учасники здійснили пошук актуальних бізнес-можливостей, дізналися, як використовувати концепцію MVP для швидкого тестування бізнес-ідеї та перевірки попиту (Спікер: к.е.н., доцент Казак О.О.). Долі розглянули основні організаційно-правові форми ведення бізнесу, зокрема особливості діяльності ФОП і ТОВ, вибір системи оподаткування та можливості реєстрації власної справи за допомогою застосунку «Дія». Окрему увагу приділили фінансовій складовій підприємницької діяльності. Учасники ознайомилися з практичними підходами до розрахунку собівартості продукту/послуги та визначення точки беззбитковості (Спікер: к.е.н., доцент Сулима М.О.). Заключний навчальний модуль був присвячений пошуку джерел фінансування. Учасники ознайомилися з можливостями державної та міжнародної грантової підтримки, а також доступні та ефективні інструменти просування власної справи (Спікер: к.е.н., Нечипоренко А.В.).

Семінар став не лише можливістю отримати актуальні знання у сфері підприємництва, а й простором для обміну досвідом та ідеями. Учасники мали змогу поспілкуватися зі спікерами, отримати практичні рекомендації та зворотний зв’язок щодо власних бізнес-ідей, а також налагодити нові професійні контакти.

Дякуємо всім учасникам за активність, відкритість і зацікавленість у розвитку власних підприємницьких ініціатив!

Попри дистанційний формат освітнього процесу, виховна та кураторська робота в університеті триває на постійній основі. Сучасні цифрові інструменти дозволяють не лише підтримувати неперервний зв’язок зі студентством, але й своєчасно обговорювати ключові питання навчання, професійної культури та безпеки.

Нещодавно для студентів відбулася низка кураторських годин, які організувала та провела доцент кафедри управління Валентина Сергіївна Руденко.

Заходи охопили два фундаментальні аспекти університетського життя. Так, на семінарі «Академічна доброчесність - основа якісної освіти», куратор акцентувала увагу на етичних принципах і моральних нормах дослідницької та навчальної діяльності. Студенти розглянули сутність і неприпустимість академічного плагіату, правила коректного цитування джерел, відповідальне використання сучасних технологій та дотримання високих стандартів самостійної підготовки наукових і практичних робіт.

Також був проведений вступний інструктаж із безпеки життєдіяльності, на якому студенти пройшли плановий вступний інструктаж із правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, алгоритмів дій під час сигналу «Повітряна тривога», протипожежної безпеки, електробезпеки під час роботи з комп'ютерною технікою вдома, а також правил цифрової гігієни й інформаційної безпеки.

Кураторські години пройшли у форматі активного відкритого діалогу, де здобувачі вищої освіти мали змогу отримати фахові відповіді на свої запитання та корисні поради.

18 вересня 2026 року у стінах Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за сприяння Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) пройшов короткостроковий інтенсивний семінар, присвячений підтримці та навчанню майбутніх підприємців.

Головна мета заходу – допомогти внутрішньо переміщеним особам, учасникам та учасницям бойових дій, молоді та усім охочим перетворити бізнес-ідею на працюючий та успішний проєкт.
📊 Як це було – насичена програма та практичні знання. Протягом дня учасники пройшли 3 інтенсивні навчальні модулі. Детально розглянули вибір форми власності (ФОП чи ТОВ), групи оподаткування та легку реєстрацію бізнесу через застосунок «Дія». Також спікери поділилися практичними методами розрахунку собівартості, точки беззбитковості та фінансового планування. Учасники вчилися оцінювати власні ресурси й досвід, аналізувати потреби місцевих громад та застосовувати концепцію MVP для швидкого тестування попиту.
Заключний блок був присвячений залученню фінансування – детально розібрали державні та міжнародні грантові програми, ключові етапи підготовки бізнес-плану та доступні, бюджетні канали просування.
💡 Результати та нові можливості. Окрім цінних теоретичних знань та кейсів, учасники заходу мали змогу поспілкуватися у дружній атмосфері, завести корисні знайомства та отримати зворотний зв'язок щодо власних ідей від фахівців.
Щиро дякуємо всім учасникам за активність, а спікерам – за практичний досвід та підтримку!

Студенти та їх куратори доцент кафедри міжнародної економіки к.е.н., доцент Олександр Юрченко та старший викладач кафедри міжнародної економіки Лариса Бобер долучилися до важливої освітньої ініціативи – семінару-тренінгу «Молодіжне лідерство та громадянська стійкість в часи криз», організатором якого виступив Всеукраїнський молодіжний центр.

Захід відбувся 17 вересня в онлайн-форматі на платформі Zoom. Під час зустрічі учасники мали змогу обговорити ключові виклики, з якими стикається сучасна молодь, а також опанувати практичні інструменти для розвитку лідерських якостей в умовах невизначеності та кризових ситуацій.

Основні теми та навички, які опанували студенти:

• Громадянська стійкість – адаптація та ефективне реагування на виклики сьогодення.
• Лідерський потенціал – вміння гуртувати команду, приймати зважені рішення та відповідати за результати.
• Соціальна активність – роль молоді у розбудові стійкого суспільства та підтримці громадських ініціатив.

Участь у подібних заходах дозволяє здобувачам не лише здобувати актуальні навички, а й активно долучатися до формування свідомої та стійкої молодіжної спільноти України. Дякуємо організаторам за змістовну програму та цінний досвід!

Як власнику бізнесу вивільнити час для стратегічних рішень, коли щоденні завдання не закінчуються? І чи може штучний інтелект стати не просто технологічною новинкою, а реальним помічником в прийнятті економічних рішень? Відповіді на ці питання шукали магістранти 1 курсу освітньо-професійної програми «Міжнародна економіка» Університету Грінченка разом із професором кафедри міжнародної економіки Наталею УШЕНКО під час участі в онлайн-засіданні Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при Торгово-промисловій палаті України, що відбулося 17 вересня 2026 року у формі круглого столу на тему «Тайм-менеджмент власника: як керувати бізнесом, а не жити в операційці». До цього спонукало запрошення від голови Ради роботодавців Факультету економіки та управління,  голови Комітету малого та середнього бізнесу ТПП України, першого віце-президенті і генерального директора Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України Вячеслава БИКОВЦЯ. 

Спікеркою круглого столу стала бізнес-тренерка Людмила БОГУШ – авторка технології При-Цільного тайм-менеджменту, засновниця та власниця компанії «BogushTime». У презентаційних матеріалах тренінгу увагу було приділено пріоритетам керівника, управлінню потоком завдань і балансу між операційною роботою та стратегічними питаннями. При цьому основний акцент тренінгу було зроблено на можливостях використання штучного інтелекту для підтримки власника та керівника бізнесу. Йшлося про те, як сучасні ШІ-інструменти можуть допомагати впорядковувати робочі завдання, структурувати інформацію, готуватися до комунікацій, оптимізувати повторювані процеси та вивільняти час для питань, які потребують безпосередньої участі керівника. Одним із практичних елементів зустрічі стала вправа «Інвентаризація задач». Учасникам запропонували за три хвилини записати якомога більше конкретних дій, з яких складається їхня робота. Така вправа допомагає побачити реальний обсяг операційної зайнятості та замислитися, які завдання можна оптимізувати, делегувати або частково передати ШІ-інструментам, щоб зосередити увагу на бізнес-економіці, розвитку бізнесу та ухваленні управлінських рішень.

Для магістрантів ОПП «Міжнародна економіка» участь у заході стала можливістю поглянути на економіку бізнесу крізь призму сучасних технологій і безпосередньо ознайомитися з підходами, що обговорюються в професійному підприємницькому середовищі. Здобувачі дійшли головного висновку зустрічі: ефективний тайм-менеджмент – це не спроба встигнути все, а вміння вибудувати таку організацію роботи, за якої власник керує бізнесом, а не стає заручником нескінченного потоку завдань. І саме ШІ дедалі активніше може виступати як один із інструментів цього переходу. 

11 вересня 2026 року професорка кафедри міжнародної економіки Наталя Ушенко долучилася до міжнародного наукового семінару «Міжнародна співпраця та наукова дипломатія – механізми та бар’єри», присвяченого актуальним питанням розвитку міжнародної академічної взаємодії, наукової дипломатії та інтеграції української науки в європейський дослідницький простір. Захід об’єднав представників академічних спільнот України та Польщі, науковців, експертів і представників міжнародних дослідницьких інституцій. Організаторами семінару виступили Університет Зеленої Гури, Центр українських студій Варшавської школи економіки, Українська наукова діаспора в Польщі та Польське економічне товариство.

У межах семінару було представлено низку доповідей, присвячених розвитку міжнародних наукових мереж, інституційній підтримці академічної співпраці та викликам сучасної наукової комунікації. Професор, хабілітований доктор Томаш Шапіро, керівник проєкту «Центр українських студій» у Варшавській школі економіки, представив перспективи розвитку співпраці з Центром українських студій SGH. У доповіді йшлося про міжінституційну місію Центру, дослідницькі ініціативи, академічну взаємодію, європейський контекст українознавчих студій, координацію міжнародних осередків та можливості започаткування нових спільних проєктів. Д.е.н., професорка Вікторія Гурочкіна, професорка Інституту економіки та фінансів Університету Зеленої Гури, президентка Фонду «Українська наукова діаспора в Польщі» та співдоповідач д.е.н., професорка Вікторія Яновська — професорка SGH, наукова співробітниця Центру українських студій Варшавської школи економіки,  голова Ради Фонду «Українська наукова діаспора в Польщі» розкрили роль наукової дипломатії як інструменту академічної співпраці, обміну досвідом і розвитку міжнародних дослідницьких мереж. Окрему увагу було приділено інституційній моделі міжнародного посла науки як механізму зміцнення міжнародної наукової співпраці України та її інтеграції в Європейський дослідницький простір. Представник Elsevier Бартломей Вєцьковський зосередив увагу на системних викликах сучасної наукової комунікації, серед порушених питань — діяльність «паперових фабрик», хижацькі видавничі практики, механізми виправлення наукової літератури, а також співвідношення кількісних показників наукової продуктивності з вимогами до якості, доброчесності та достовірності досліджень.

Участь професорки кафедри міжнародної економіки ФЕУ Університету Грінченка Ушенко Наталі у семінарі має особливе значення в контексті її міжнародної академічної співпраці з Центром українських студій Варшавської школи економіки та представниками української наукової діаспори у світі. Взаємодія з Центром українських студій SGH сприяє розвитку міжінституційного діалогу, обміну науковими дослідженнями, участі у спільних академічних ініціативах і формуванню міжнародних дослідницьких мереж. Важливим напрямом такої співпраці є представлення українського наукового та освітнього потенціалу в європейському академічному просторі, а також пошук нових форматів взаємодії між українськими та зарубіжними університетами.

Окремий вимір міжнародної діяльності професорки Ушенко Наталі пов’язаний із розвитком контактів з українською науковою діаспорою, яка об’єднує українських учених і дослідників у різних країнах світу. Ініціатива «Українська наукова діаспора» за підтримки Міністерства освіти і науки України спрямована на консолідацію українських науковців за кордоном, розвиток міжнародних партнерств, реалізацію спільних дослідницьких проєктів, обмін експертизою та посилення присутності української науки у світовому академічному просторі.

У цьому контексті участь професорки кафедри міжнародної економіки Наталі Ушенко в міжнародному семінарі стала не лише долученням до фахового обговорення питань наукової дипломатії, а й продовженням системної роботи, спрямованої на інтернаціоналізацію освіти й науки, розширення академічних зв’язків, залучення українських дослідників до міжнародних мереж та започаткування нових спільних проєктів. Професійні контакти, започатковані та розвинені в межах таких заходів, створюють підґрунтя для поглиблення співпраці між Україною, Польщею та міжнародною українською науковою спільнотою, сприяють обміну досвідом і відкривають нові можливості для розвитку університетських партнерств. Наукова дипломатія перетворює академічний діалог на простір довіри, а професійні контакти – на основу для нових партнерств, спільних ідей і дослідницьких ініціатив. 

09 вересня 2026 року на базі Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль) відбувся круглий стіл на тему «Карта внутрішньої академічної мобільності».

До заходу долучилися завідувачка кафедри міжнародної економіки Факультету економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор Лойко Валерія Вікторівна, доцент кафедри міжнародної економіки Юрченко Олександр Анатолійович та викладач кафедри міжнародної економіки Никонюк Катерина Олегівна.

Під час круглого столу обговорено роль внутрішньої академічної мобільності у розвитку сучасної системи вищої освіти України, її можливості для студентів і викладачів, а також основні бар’єри, що потребують подолання.

Основні тези круглого столу

1. Популяризація академічної мобільності.

Академічна мобільність має бути не лише формальною можливістю, передбаченою освітніми програмами, а реальним інструментом розширення освітньої траєкторії студента, розвитку професійних компетентностей і формування академічних контактів. Важливо підвищувати поінформованість студентів та формувати позитивну культуру академічних обмінів.

2. Карта внутрішньої академічної мобільності як навігатор можливостей.

Карта може стати практичним інструментом, що дозволить студентам ознайомлюватися з університетами-партнерами, освітніми програмами, доступними дисциплінами, можливостями практики, стажування та участі в наукових проєктах. Її завдання - зробити академічну мобільність зрозумілою, доступною та прозорою.

3. Фінансове забезпечення.

Одним із ключових викликів залишається фінансування участі студентів у програмах мобільності. Необхідно визначити ефективні механізми покриття витрат на проїзд, проживання та інші необхідні потреби, щоб мобільність була доступною для широкого кола студентів.

4. Спрощення та цифровізація процедур.

Важливим напрямом є зменшення бюрократичного навантаження та цифровізація процесів відбору, погодження документів, формування індивідуальних навчальних планів і перезарахування результатів навчання.

5. Безпековий фактор.

В умовах сучасних викликів для України безпека є одним із визначальних чинників організації внутрішньої академічної мобільності. Необхідно враховувати безпекову ситуацію в регіонах, наявність укриттів, формат навчання, логістику та умови перебування студентів. Важливим є розвиток змішаних і дистанційних форматів академічної взаємодії.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що внутрішня академічна мобільність є важливим інструментом розвитку єдиного освітнього простору України, який відкриває студентам нові можливості для навчання та професійного розвитку, а університетам - для співпраці й обміну кращими освітніми практиками.

Карта внутрішньої академічної мобільності має стати практичним інструментом, який формує зрозумілий маршрут для студента: «побачити можливість → обрати університет → подати заявку → навчатися → отримати та перезарахувати результати».

Внутрішня академічна мобільність - це єдина мережа партнерства українських університетів.