Наукова тема кафедри 2024-2028 рр.

Науково-дослідна тема кафедри міжнародної економіки 

Факультету економіки та управління 

«Роль міських агломерацій у забезпеченні сталого
розвитку національних економік»
(реєстраційний номер 0124U003012)
(травень 2024 р. – червень 2028 р.) 

Актуальність теми. У контексті сучасних глобальних трансформацій, де відбувається стрімкий розвиток соціально-економічних систем, особливо важливою стає роль міських агломерацій у забезпеченні сталого розвитку національних економік. Зростаюча тенденція до урбанізації та формування мегаполісів покладає на міста важливі функції, які визначають їхнє місце в глобальній економіці.

Поглиблення глобалізаційних процесів зумовлює зближення соціальних, культурних та політичних зв’язків між країнами, що у сукупності сприяє процесу економічної конвергенції між містами. Водночас конкуренція між глобальними містами стає дедалі інтенсивнішою, що спонукає до поділу праці та розподілу ресурсів між ними задля підвищення їхньої загальної конкурентоспроможності. Як наслідок, фокус конкуренції в усьому світі поступово зміщується з національних систем на конкретні регіони з центром у ключових містах, а численні мережі, що включають уряди та ринкову економіку, капітал, ресурси, інформацію та технології, формують інтерактивні та взаємозалежні мережеві системи. Тому саме міські агломерації, як носії підтримки цієї мережевої системи, стають найважливішими географічними одиницями для участі у світовій економіці.

Згідно з даними Організації Об'єднаних Націй (ООН), у 1980 році частка міського населення світу становила лише 39%, проте до 2008 року цей показник зріс до 50%, зрівнявшись із сільським населенням. На сьогоднішній день міське населення складає 57%, а за прогнозами до 2050 року може досягти 70%. Важливо відзначити, що більшість світового валового внутрішнього продукту (ВВП), а саме понад 80%, генерується саме у містах.

Швидкий розвиток міських агломерацій є інтегральним явищем сучасного економічного ландшафту, що є характерним як для розвинених країн, так і для країн, що розвиваються. Агломерації забезпечують необхідну концентрацію людських, фінансових, наукових та технологічних ресурсів для створення нових центрів інновацій та зростання. У сучасному світі великі міські агломерації мають визначальний вплив на конкурентоспроможність національних економік, трансформуючи економічну конкуренцію в боротьбу між найбільшими містами. Це надзвичайно важливо у контексті післявоєнного відновлення та євроінтеграційного вектору прагнень України, коли стратегічна спрямованість повинна бути націлена на оптимізацію ресурсів, підвищення управлінської ефективності, розвиток інфраструктури та підтримку інноваційних ініціатив.

Для сприяння всебічному та сталому розвитку ООН впровадила в 2015 році 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР). Ці цілі охоплюють різні аспекти, включаючи соціальні, економічні та екологічні питання. У світі багато країн, які надаючи пріоритет економічному розвитку, завдали значної екологічної та природоохоронної шкоди, що має катастрофічні наслідки для планети в цілому.  ЦСР стають дороговказами для національного розвитку країн та імперативізують екологічний, кліматичний, економічний та соціальний аспекти впровадження стратегій і політик на різних рівнях врядування. Реалізація ЦСР має бути орієнтовано на координацію різних аспектів, щоб забезпечити гармонійний розвиток економіки та екології. Міські агломерації є невід’ємною частиною країни, і сталий розвиток цих територій напряму впливає на стійкість країни в цілому. У зв’язку з цим вирішення проблем сталого розвитку національних економік та ролі міських агломерацій у цьому процесі набувають важливості, які країни повинні враховувати у своїх стратегіях та планах майбутнього розвитку. Синергетичний ефект взаємодії між економічним розвитком, управлінням довкіллям, раціональним використанням ресурсів та іншими факторами в міських агломераціях стає невід'ємними складовими стратегії сталого розвитку.

Суперечності структурних трансформацій економіки та соціуму України, складові ефективного розвитку міських агломерацій як ключового економічного фундаменту для досягнення сталого розвитку стає предметом наукового осмислення. Особливо важливим є врахування змін, спричинених російсько-українською війною та відповідно її соціально-економічними викликами.

Згідно Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки саме міські агломерації повинні стати «двигунами» економічного розвитку, що визначить конкурентоспроможність та стійкість української економіки. Вивчення їх впливу на економічні, соціальні та екологічні аспекти є стратегічно важливим для формулювання політики та стратегій розвитку, спрямованих на забезпечення сталого розвитку економіки України.

Актуальність обраної теми підкреслюється необхідністю обґрунтування ролі міських агломерацій як ключових каталізаторів економічного зростання, інновацій та соціально-економічної стабільності в умовах повоєнного відновлення. Порушення цієї проблематики вимагає інтегрованого підходу, що враховує економічні, соціальні та екологічні фактори для продукування концептуальних підходів та інструментарію їх реалізації.

Проблемі забезпечення розвитку міських агломерацій присвячено праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як: А. Волкова, Т. Зінченко, В. Осипов, І. Парасюк, В. Погорєлов, О. Ворожейкін, Д. Саттертуейт, К. МакКормік, С. Андерберг, Я. Лін, Л. Пенг, С. Бера, Ж. Клопп, Д. Петретта та ін. Варто зазначити значний внесок представлених вчених у дослідження ролі міських агломерацій у стійкому розвитку регіонів. Проте у контексті післявоєнного відновлення України важливо акцентувати увагу на забезпеченні сталого економічного зростання та розвитку країни, де ключовою платформою реалізації державної стратегії виступають міські агломерації, які визначають траєкторію та загальний напрямок розвитку через пріоритети  економічної синергії.

Мета дослідження – дослідити економічний потенціал міських агломерацій у сприянні сталому розвитку національних економік та обґрунтувати стратегічні напрямки їхнього розвитку для зміцнення конкурентоспроможності української економіки в умовах євроінтеграції та післявоєнного відновлення.

Завдання дослідження:

• Проаналізувати основні фактори, що визначають економічний потенціал міських агломерацій у сприянні сталому розвитку національних економік, вивчити можливості для їхнього ефективного використання.
• Оцінити вплив глобальних економічних та соціокультурних тенденцій на функціонування та розвиток міських агломерацій, зокрема в контексті європейської інтеграції України, на прикладі м. Києва.
• Обґрунтувати застосування інноваційних технологій та рішень у міських агломераціях для підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності.
• Дослідити взаємозв'язки економічних та соціальних аспектів функціонування міських агломерацій з метою визначення ступеня їхнього впливу на якість життя населення.
• Розробити науково-практичні рекомендації щодо стратегічного планування на рівні державних та місцевих органів влади, уряду, органів місцевого самоврядування та підприємницького сектору щодо створення сприятливих умов функціонування міських агломерацій задля забезпечення сталого розвитку національних економік.
• Спрямувати отримані результати досліджень для сприяння розвитку міжнародного співробітництва міських агломерацій України, як необхідної умови накопичення та використання досвіду сучасної освіти, науки та практики.
• Адаптувати отримані знання й результати дослідження до потреб вищої освіти.

Об'єкт дослідження – теоретико-методологічні засади сталого розвитку національних економік.

Предмет дослідження – міські агломерації та їх вплив на забезпечення сталого розвитку національних економік.

Методи дослідження: історичного та логічного аналізу для дослідження еволюції наукових поглядів до визначення понять «міська агломерація»;  «розвиток міської агломерації», «соціально-економічна стабільність міських агломерацій»; аналізу і синтезу для пояснення наукових категорій дослідження, обґрунтування принципів, підходів у процесі виконання поставлених завдань; системний підхід до вивчення економічних та соціальних процесів і явищ у розвитку міських агломерацій; методи логічного узагальнення,  та систематизації при аналізі повноти законодавчого забезпечення процесу розвитку міських агломерацій; групування, систематизації, пояснення та узагальнення, діалектичного і системного підходів для аналізу і систематизації наукових поглядів вчених щодо об’єкту дослідження; дескриптивний аналіз для розкриття основних елементів економічного потенціалу міських агломерацій; факторний аналіз для визначення впливу різних чинників на економічний розвиток агломерацій; SWOT-аналіз для ідентифікації сильних та слабких сторін агломерацій та можливостей для їхнього розвитку; статистичний аналіз для вивчення глобальних економічних та соціокультурних тенденцій; кейс-стаді для аналізу конкретних прикладів використання інновацій в міських агломераціях; анкетування та інтерв'ю з експертами та представниками бізнесу для вивчення думок щодо інновацій в агломераціях; опитування та фокус-групи для оцінки соціального впливу агломерацій; економетричний аналіз для визначення взаємозв'язку економічних та соціальних аспектів впливу агломерацій; економіко-математичного моделювання та прогнозування показників економічних та соціальних аспектів функціонування агломерацій; експертних оцінок для формулювання рекомендацій на рівні державних та місцевих органів влади; порівняння для вивчення досвіду інших країн у розвитку міських агломерацій; сценарне планування для розробки можливих сценаріїв для стратегій та цільових програм розвитку Київської агломерації; графічного, схематичного, табличного способу зображення для візуалізації та наочного представлення результатів наукового дослідження; абстрактно-логічного для формування висновків та пропозицій.

Очікувана теоретична та практична значущість дослідження:

на теоретико-методологічному рівні передбачається:

• вдосконалення теоретичних концепцій та підходів до розуміння ролі міських агломерацій у сталому розвитку національних економік;
• обґрунтування ефективних шляхів залучення та впровадження інноваційних рішень для підвищення конкурентоспроможності міських агломерацій в контексті забезпечення сталого розвитку національних економік;
• розробка методичного підходу до оцінки впливу міських агломерацій на сталий економічний розвиток України;
• обґрунтування науково-практичних рекомендацій щодо розробки та вдосконалення стратегій та цільових програм розвитку міських агломерацій задля забезпечення сталого розвитку України.

на рівні практичного впровадження передбачається:

• визначення потенціалу розвитку економіки Київської агломерації в умовах євроінтеграції;
• запровадження в освітній процес освітніх компонент «Стратегії сталого розвитку», «Зелена економіка», «Екологічна безпека сучасного міста», «Управління сучасним містом».
• проведення круглих столів, семінарів для фахівців апарату управління міста Києва, науковців і викладачів Київщини, інших регіонів України та зарубіжжя;
• популярний формат висвітлення результатів досліджень (мережеві публікації тощо).

Результати дослідження будуть узагальнені та опубліковані (в т.ч. іноземною мовою) у вигляді:

• підручника (10 др. арк.);
• наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б) та міжнародних наукометричних баз, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection;
• навчально-методичних матеріалів: навчально-методичні комплекси освітніх компонент, у яких відображено проблематику дослідження.

Результати дослідження можуть стати основою для розробки та впровадження ефективних стратегій розвитку міських агломерацій з метою забезпечення сталого розвитку національної економіки України в контексті її інтеграції в європейський та світовий економічні простори, а також можуть бути використані у процесі підготовки здобувачів першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.

Виконавці беруть участь у всіх заходах, відповідальність за:

Шлапак Алла Василівна – доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри міжнародної економіки (керівник теми);

Юрченко Олександр Анатолійович – кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародної економіки: розробка науково-практичних рекомендацій щодо стратегічного планування на рівні державних та місцевих органів влади, уряду, органів місцевого самоврядування та підприємницького сектору щодо створення сприятливих умов функціонування міських агломерацій задля забезпечення сталого розвитку національних економік; спрямування отриманих результатів досліджень для сприяння розвитку міжнародного співробітництва міських агломерацій України, як необхідної умови накопичення та використання досвіду сучасної освіти, науки та практики.

Лойко Валерія Вікторівна – доктор економічних наук, професор, професор кафедри міжнародної економіки: аналіз основних елементів та факторів, що визначають економічний потенціал міських агломерацій у сприянні сталому розвитку національних економік, вивчення можливостей для їхнього ефективного використання.

Ушенко Наталя Валентинівна – доктор економічних наук, професор, професор кафедри міжнародної економіки: дослідження взаємозв'язків економічних та соціальних аспектів функціонування міських агломерацій з метою визначення ступеня їхнього впливу на якість життя населення.

Євтушевська Ольга Володимирівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародної економіки: обґрунтування застосування інноваційних технологій та рішень у міських агломераціях для підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності.

Жукова Юлія Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародної економіки: адаптування отриманих знань й результатів дослідження до потреб вищої освіти.

Іващенко Оксана Андріївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародної економіки;

Никонюк Катерина Олегівна – викладач кафедри міжнародної економіки: оцінка впливу глобальних економічних та соціокультурних тенденцій на функціонування та розвиток міських агломерацій, зокрема в контексті європейської інтеграції України, на прикладі м. Києва.

Реєстраційна картка НДР

План реалізації НДР