У межах реалізації освітньо-професійної програми 073.00.03 «Управління закладом освіти (за рівнями)» для здобувачів вищої освіти спеціальності 073 «Менеджмент» (другий, магістерський рівень), вибіркового блоку спеціалізації «Управління інноваційним розвитком закладу освіти», проведено заняття з дисципліни «Арт-терапія та відновлення керівника закладу освіти» на тему: «Арт-терапія як засіб профілактики вигорання та відновлення керівника».
Арт-терапія як засіб профілактики вигорання та відновлення керівника закладу освіти
Заняття провела керівник Центру Тетяна Поспєлова. Воно стало не просто навчальною подією, а простором зупинки, усвідомлення і внутрішнього перезавантаження для поточних і майбутніх керівників закладів освіти.
Під час заняття магістранти багато говорили про свій реальний досвід і внутрішні стани. Постійна відповідальність, необхідність бути «опорою» для колективу, швидко реагувати на виклики, приймати складні рішення – усе це створює фон хронічного напруження, який у воєнних умовах лише посилюється.
Учасники чесно зізнавалися: у щоденній управлінській рутині майже не залишається місця для запитання «А як я зараз?». Саме тому арт-терапія була сприйнята не як щось другорядне, а як необхідний ресурс збереження себе в професії.
«Ми багато вчимося керувати процесами, але дуже рідко – керувати власним станом».
Заняття було побудоване навколо арт-терапевтичного малювання – як м’якого, безпечного способу побачити свій стан і дати собі підтримку. Учасники не «виконували вправи», а проживали власний досвід, ділилися відкриттями та уважно слухали одне одного.
Серед ключових вправ:
«Мій стан керівника» – допомогла учасникам побачити свій емоційний стан без оцінювання й звичних ролей. Для багатьох це стало першим кроком до чесного усвідомлення рівня втоми та напруження.
«Я ніби вперше дозволила собі подивитися на свій стан без маски “я впораюсь”».
«Вигорання – Відновлення» – дала сильний інсайт щодо необхідності вчасно зупинятися й відновлюватися, а не працювати постійно «на межі». Контраст між двома образами був для багатьох дуже промовистим.
«На малюнку я чітко побачила, що ще трохи — і я вже по той бік ресурсу».
«Мій ресурс» – стала однією з найбільш теплих і підтримувальних вправ. Учасники відкривали для себе власні точки опори – прості, але давно забуті.
«Виявилося, що мій ресурс поруч, просто я давно на нього не дивилась».
«Лінії напруги та спокою» – дозволила тілесно й емоційно прожити процес трансформації напруження у стан рівноваги. Багато хто говорив про відчуття внутрішньої тиші вже під час малювання.
«У якийсь момент я буквально відчула, як всередині стає тихіше».
Кожна вправа завершувалася рефлексією – учасники пов’язували пережитий досвід зі своєю управлінською роллю та розмірковували, як такі практики можуть підтримувати їх у реальному професійному житті.
Після заняття магістранти відзначали відчутний ефект відновлення: зменшення напруги, більше внутрішнього спокою, ясності й тепла. Важливим стало і задоволення від живого спілкування, відчуття підтримки в групі та усвідомлення, що з труднощами вони не наодинці.
Серед головних інсайтів, які звучали в підсумковій рефлексії:
турбота про власний емоційний стан – це не слабкість, а управлінська відповідальність;
арт-терапія – не «додаткова опція», а стратегічний ресурс для керівника, особливо в умовах війни;
психологічна стійкість керівника безпосередньо впливає на атмосферу в колективі й якість управлінських рішень;
прості арт-терапевтичні практики можуть стати частиною як особистого життя керівника, так і роботи з педагогічними командами.
«Я виходжу з цього заняття з відчуттям, що відновлення можливе – і воно необхідне, якщо хочеш залишатися живим і ефективним керівником».
Заняття показало, що підготовка керівника закладу освіти – це не лише про стратегії, документи й управлінські інструменти, а й про здатність берегти власний ресурс. Арт-терапія була прожита учасниками як досвід підтримки, внутрішньої опори й надії –особливо цінний у складних реаліях сьогодення.
