У рамках практики з партнерства та командної роботи для студентів 2 курсу спеціальності «Менеджмент» професоркою кафедри управління Людмилою Ільїч було проведено інтерактивну рольову гру «Рятувальна місія: Кого врятувати?».
Метою гри стало тренування навичок аргументації й уміння захищати власну позицію, розвиток креативності та емоційного інтелекту через «проживання ролей», а також навчання працювати в умовах обмежених ресурсів і приймати колективні рішення.
За сюжетом учасники опинилися на безлюдному острові після катастрофи. На обрії з’явився корабель, який може врятувати лише обмежену кількість людей. Кожен студент отримав власну роль з історією, професією, віком і особливостями. Завданням «острів’ян» було переконати, чому врятувати мають саме їх, а «моряки» у ролі журі вирішували, кого саме можна взяти на борт.
У процесі гри студенти навчалися домовлятися, ухвалювати командні рішення, аргументувати свої позиції й слухати і чути один одного. Важливим навчальним акцентом стало й усвідомлення командних ролей за Белбіном.
Під час гри студентам вдалося прокачати такі навички, як уміння вести переговори, критично мислити, ухвалювати рішення в умовах невизначеності, працювати з емоціями та долати внутрішні бар’єри. Крім того, вони тренували здатність переконувати інших і водночас залишатися відкритими до аргументів команди.
Після завершення гри студенти поділилися власними враженнями:
- «Я зрозуміла, що мені складно виходити з зони комфорту для того, щоб когось попросити».
- «Я зрозуміла в цій грі, що мені доцільно розвивати критичне мислення і дивитися на ситуацію ширше, ніж вона виглядає на перший погляд».
- «Я зрозуміла, що у команді кожна роль важлива».
- «А я зрозуміла, що завжди маю ресурс для того, щоб переукладати домовленості».
- «Я зрозумів, що інколи дуже складно приймати рішення, від яких залежать людські життя».
У підсумковій рефлексії студенти, які виконували ролі моряків також зауважили, що найважчим для них виявився момент вибору — вирішувати, кого саме слід «забирати з острова». Це завдання змусило їх замислитися над моральними дилемами та цінністю людського життя. Більшість учасників дійшли висновку, що точками росту для подальшої роботи є необхідність удосконалення власних переконань, а також розвиток умінь переконувати інших, аргументовано доводити свою позицію та впливати на команду.
Гра стала яскравим досвідом поєднання навчання та розвитком м’яких навичок. Вона показала, що успіх команди залежить від уміння слухати, домовлятися та використовувати різні сильні сторони учасників. Практикум перетворився на простір партнерства й живого діалогу, де студенти отримали уроки, які стануть їм у пригоді в майбутній професійній діяльності.
