Пріоритетним напрямом наукових досліджень кафедри управління є участь у розробленні науково-дослідної теми «Розвиток людського капіталу Київської агломерації» (2022 – 2027 н.р.). Керівник теми: Марухленко Оксана В’ячеславівна, доктор наук з державного управління, завідувач кафедри управління.
Здійснюючи наукову діяльність в межах цієї теми, науково-педагогічні працівники кафедри працюють над визначенням методологічних засад дослідження людського капіталу міської агломерації (Л.М. Ільїч); виявленням соціально-економічних детермінант розвитку людського капіталу міської агломерації в контексті ЦСР (А.В. Михацька, Т.В. Поспєлова, І.В. Яковенко, А.Г. Панченко, Л.М. Ільїч, О.В. Акіліна, К.А. Рябець); обґрунтуванням організаційно-економічного механізму інвестування у людський капітал міської агломерації (О.В. Марухленко, С.М. Кожем'якіна, К.М. Краус); аналізують стан та розвиток людського капіталу Київської агломерації (А.В. Михацька, Т.В. Поспєлова, С.М. Кожем'якіна, Л.М. Ільїч, О.В. Акіліна) та ін.
Окрім вищезазначеного, науково-педагогічні працівники кафедри, керуючись цінностями Університету Грінченка, особливу увагу приділяють різноманітності об’єктів своїх досліджень, що є невід’ємними від служіння людині, громаді, суспільству, а також від змісту робочих навчальних програм дисциплін, що викладаються на кафедрі.
Зокрема, доктор економічних наук, професор Л.М. Ільїч, кандидат економічних наук, доцент І.В. Яковенко, кандидат економічних наук, доцент О.В. Акіліна колективно аналізують досвід Польщі та Франції щодо поєднання адміністративно-вертикальних та асоціативно-горизонтальних підходів для побудови нової управлінської моделі. Пропонують запровадити на проміжному районному рівні систему управління розвитком галузей соціальної сфери, а саме: освіти та охорони здоров’я, яка би спиралася на співробітництво громад при збереженні лідерської ролі виконавчого органу району.
Доктор економічних наук, професор Л.М. Ільїч також аналізує проблему впровадження універсального дизайну в заклади загальної середньої освіти України; акцентує увагу на тому, що освіта України зазнає активної трансформації шляхом впровадження реформи Нової української школи, концепція якої враховує принципи універсального дизайну такі як: рівноправне використання, гнучкість у використанні, просте та інтуїтивне використання, сприйняття інформації незалежно від сенсорних можливостей користувачів, терпимість до помилок, низький рівень фізичних зусиль, наявність необхідного розміру та простору; виокремлює індивідуальні особливості учнів у трьох напрямах діяльності, де найбільш виражені відмінні риси особистості, оскільки для ефективного впровадження універсального дизайну вчитель має застосовувати індивідуальний підхід до кожного учня.
Своєю чергою, доктор наук з державного управління, доцент Т.В. Поспєлова обґрунтовує, що комплексний підхід до проблеми людського розвитку передбачає облік двох груп факторів: суспільних, що характеризують умови, створені державою для розвитку, збереження та реалізації людського потенціалу, та особистісних, що характеризують ціннісно-мотиваційну основу людського розвитку. Відповідно державна молодіжна політика у сфері людського розвитку, на думку вченої, має передбачати такі ключові напрями: науково-пізнавальний, інформаційно-роз’яснювальний, інституційний.
Кандидат економічних наук, доцент А.Г Панченко та кандидат економічних наук, доцент О.В. Акіліна досліджують теоретичні і практичні проблеми формування регіональної політики в Україні; аналізують найкращі світові практики щодо регіонального розвитку.
Організаційно-правові засади взаємодії органів державного управління у галузі водного господарства з громадськістю є об’єктом дослідження доктора наук з державного управління, доцента К.А. Рябець. Дослідниця наголошує на необхідності законодавчого закріплення кінцевого терміну встановлення водоохоронних зон. Досліджує законодавство, яке регулює право власності на воду. Акцентує увагу на необхідності приведення положень Земельного кодексу України щодо регламентації власності на замкнуті природні водойми відповідно до Конституції України. Пропонує забезпечити практичну реалізацію громадянами права загального водокористування шляхом розробки громадськими інститутами конкретного механізму.
Питання гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, що відносяться до п’ятої цілі сталого розвитку України 2030 р., досліджує доктор наук з державного управління, доцент О.В. Марухленко. Вчена аналізує концепцію розширення прав і можливостей жінок.
Доктор економічних наук, професор С.М. Кожем’якіна визначає теоретичні та практичні підходи щодо дослідження проблем підвищення конкурентоспроможності робочої сили з урахуванням впливу пандемії COVID-19 та обґрунтовує пропозиції щодо забезпечення її конкурентних переваг. Вчена доводить, що постраждалими від проявів пандемії є промисловість, торгівля, туризм, готельно-ресторанний бізнес. Для вирішення цієї проблеми пропонує сценарії прогнозування конкурентоспроможності робочої сили в епоху пандемії за рівнями дослідження: базовий, оптимістичний та песимістичний, які передбачають збереження, падіння та зростання відповідно.
Кандидат економічних наук, доцент К.М. Краус аналізує процес становлення та розвиток фінансової інклюзії й досліджує зміни, що відбуваються в результаті цього, у різних секторах та сферах суспільного життя; доводить, що підвищення рівня фінансової інклюзії є важливим чинником розвитку різних стейкхолдерів, зокрема для держави, регуляторів, споживачів, провайдерів фінансових послуг; аргументує дослідженням, що цифрова фінансова інтеграція дає можливість банкам знижувати витрати, скорочуючи лінії черг у банківських залах, зменшуючи паперову документацію та зменшуючи витрати на утримання філій банку.